Нелюбимий чоловік: як з ним жити, і чи варто з ним жити взагалі?

Роки йдуть, а сім’ї та коханого все ще не немає? Що ж робити в такій ситуації? Виникають думки про заміжжя, але як вийти заміж без любові? Залишається вибір: жити з нелюбом людиною або залишитися в старості зовсім одній. Придивившись до оточуючих чоловікам, розумієш, що поруч є надійний друг, проста людина, яка любить і готовий віддати руку і серце. Подруги навперебій радять не роздумувати, а скористатися такою пропозицією. Погодитися чи ні?

Рішення прийнято — заміжжя, але як же жити в такому шлюбі? Досить просто — просто жити.

Любов — це частково фізіологія, процес, який з часом загасає, і організм перестає занадто активно реагувати на партнера.

Місце пристрасті поступово замінює або не замінює дружба, а якщо немає цієї заміни, то виникають сварки, недомовки, ревнощі і як наслідок — розлучення.

До того часу в родині вже є і діти, і загальне майно, і налагоджений побут. Жінки починають помічати у своєму «принца» негативні якості, і тоді як ніколи доречна приказка, що любов сліпа. А як же бути у випадку, якщо полюбили принца? Ви ж не принцеса, а його треба буде носити на руках, співати дифірамби, але від нього нічого не дочекаєтеся, як би ви не стелились і не виверталися. Секс перетворюється на муку, так як ви боїтеся НЕ відповідати заявленому ідеалу принца.

А що ж простий хлопець, які не вимагає від вас позамежної зовнішності, особливого ставлення і іскрометних почуттів? Ви не боїтеся його втратити, вам не потрібно завжди прагнути до ідеалу, ви завжди залишаєтеся самою собою і ведете себе, як хочете, так як вам не важливі наслідки вашої поведінки. З таким хлопцем легше розслабитися і отримати задоволення як у ліжку, так і в побуті. Так навіщо підлаштовуватися під вибраний ідеал, якщо можна відмінно жити і з нелюбом людиною досить довго і щасливо?